- вимолити
- —————————————————————————————ви́молитидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вимолити — див. вимолювати … Український тлумачний словник
вимолений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимолити … Український тлумачний словник
випросити — випрошувати (просячи, домогтися чого н. / одержати що н.), випрохати, випрохувати; виблагати, вимолити, вимолювати (благаючи); виплакати, виплакувати (зі сльозами благаючи); виканючити, виканючувати, вициганити, вициганювати, циганити, визудити,… … Словник синонімів української мови
выблагати — гам, гані, Пт. Вимолити, прохаючи, домогтись чогось … Словник лемківскої говірки